Сценарій до Дня пам’яті і примирення
«Поєднаймось у шані глибокій» (8-9 травня)
Оформлення зали. У залі розміщено два стенди- з фотографіями загиблих воїнів у Другій світовій війні та воїнів- ветеранів (це світлини рідних учнів та вчителів школи, її випускників). Біля першого стенда – схилений Державний Прапор з траурною стрічкою, столик з великою свічкою у свічнику. Для мультимедійного екрана підготовлено списки з прізвищами загиблих воїнів-земляків та учасників бойових дій, які вибороли Перемогу).
Школа шикується на мітинг Пісня День Перемоги (1)
Ведучий.
Ось уже 12 років поспіль за рішенням Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, яке було ухвалене 22 листопада 2004 року, 8 і 9 травня увесь світ відзначає День пам’яті і примирення, вшановуючи пам’ять загиблих у Другій світовій війні..
З 1965 року в Україні 9 травня було оголошено Днем Перемоги, що є для нас великим святом. І цього року ми хочемо приєднатись до світової спільноти і схилити голови в пошані і скорботі за всіма полеглими на нашій планеті у ті страшні роки лихоліття.
І-вед. Шановні односельчани. 71 рік тому підписано антигітлерівською коаліцією акт беззастережної капітуляції збройних сил нациської Німеччини.
ІІ-вед. Сьогодні день пам’яті, примирення та день Перемоги над нацизмом в Європі. Це день поклоніння, встановлення поваги і шани усім борцям проти нацизму. Вся Європа, весь світ в цей день вшановують пам'ять загиблих у Другій Світовій війні.
І-вед. І розквітають біля сердець жителів планети мальовничі червоні маки символ пам’яті і скорботи. Краплинки живої солдатської крові, що за легендою розквітають на місці самих запеклих кровавих боїв, де полягли бійці, боронивши рідний край.
ІІ-вед. Наш мітинг присвячений пам’яті загиблим на полях боїв.
Право відкрити мітинг до Дня ПЕРЕМОГИ надається голові Тернівської сільської ради Махоніній Ірині Володимирівні
Гімн України (2)
І-вед. Ми пам’ятаємо сьогодні тих, хто не повернувся з поля бою в далекому – 45 році, ми вклоняємося воїнам-героям сьогодення. Молимося «Повертайтеся живими додому».
ІІ-вед. Пам'ять вічно жива!
Герої не вмирають!
Герої вічно живі!
І-вед. ХХ століття закарбувалось в історії людства не лише проривом у космічні простори, не лише геніальними відкриттями і новітніми технологіями, а й двома наймасштабнішими світовими війнами, які охопили майже всю планету. Досі кровоточать у серцях болючі рани тих, кого Друга світова накрила своїми темними крилами…
ІІ-вед. Страшно уявити: бойові дії тривали 1418 днів… А стан війни тягнувся з 1 вересня 1939 до 2 вересня 1945 років. Це було не тільки збройне, економічне, політичне, дипломатичне протистояння, а й боротьба ідеологій та світоглядів. Злочинна агресія і зарозумілість політиків важким тягарем впали на плечі простих людей–одні з них самовіддано захищали рідну землю, інші забезпечували надійний тил, виховували дітей і вирощували хліб.
І- читець. Крізь чорноту страшного дня і ночі
Зловісної, безжальної війни
В своїм іще юнацькім непорочнім
Ішли у бій нескорені сини.
Немов зірки в космічній синій далі,
Дотла згорали у смертельній млі.
Від болю втрати, горя і печалі
Котились сльози матері-землі.
І-вед. Сльози котилися не тільки в матері-землі, а в мільйонів матерів, дружин, доньок, сестер, які чекали з різних фронтів своїх рідних–воїнів, які належали до ворогуючих армій і гинули у розквіті молодості і надій, – це незаліковна рана людства, що втратило за роки вселенського протистояння близько 30 млн. населення.
Важко знайти родину в Україні, яка б не оплакувала рідних, полеглих на полях кривавих боїв.
Пісня «Маки червоні»(3)
(Під тихі звуки пісні «Балада про мальви» у виконанні С.Ротару (сл.Б. Гури, муз. В. Івасюка) учениця з букетом соняшників, мальв, волошок, маків розповідає вірш).
Учениця. На колишніх окопах–соняхи,
Мов маленькі сонця.
Може, то золотавим цвітом
Спалахнули солдатські серця?
На колишніх окопах–волошки,
Мов небесний блават.
Може, тут спочив біля стежки
Молодий синьоокий солдат?
На колишніх окопах–маки,
Мов запечена кров…
Може, це процвіла через роки
На війні нерозквітла любов…
ІІ-вед. З перших днів війни 42 мільйони українців опинилися у вирі пекельних подій. Адже саме Україна і Білорусь були повністю захоплені фашистським нападниками, і окупація тривала близько трьох років. У бойових діях брали участь 4,5 млн. українців.
І-вед. Багатьох наших рідних ми знаємо лише з фотографій, але вони нам дорогі і близькі, бо залишили всім у спадок свою любов, самовідданість, віру у перемогу добра над злом. Їхні пожовклі світлини і затерті листи – це родинні реліквії, що збереглися протягом десятиліть…
І-ий читець. Дивлюсь на фотографії старенькі
З великої народної війни.
Там прадід й прабабуся молоденькі,
Такі красиві й дорогі мені.
ІІ-а читець. Він був відважним льотчиком-героєм,
Немало збив фашистських літаків.
Відстоював свою країну з боєм,
За що одержав кілька орденів.
І-вед. Рік за роком ми віддаляємось від вселюдської трагедії ХХ століття, коли загинули десятки мільйонів людей, коли вперше на планеті було використано атомну зброю, а в наших душах досі немає спокою і впевненості у тому, що нові розпалювачі війни не кинуть народи у страшне полум’я ворожнечі.
ІІ-вед. Тому палають мирні вогники Вічного вогню біля обелісків і в наших серцях, нагадуючи всім, що мир у душі, у родині, у країні, мир на планеті – це найбільша цінність, яку ми зобов’язані зберегти. Уже склалася світова традиція –8 травня запалювати небесний ліхтарик і разом зі своїм Державним Прапором пускати в небо. А ми сьогодні запалимо свічку пам’яті…
Пісня «Сад пам’яті» (4)
(Учениця запалює велику свічку).
І-ий читець. І живуть у пам’яті народу
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.
ІІ-а читець. Їх життя, їх помисли високі,
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і спокій,
Як зіницю ока, берегти.
І-вед. Погасло полум’я війни… Ветерани колись протиборчих країн не раз зустрічалися, щоб схилити сиві голови і вшанувати пам’ять загиблих у безглуздому протистоянні.
І-вед. Сьогодні – день пам’яті і скорботи. Вклонімось усім полеглим, схилимо голови в журбі і задумі. Покладімо квіти до могил, в молитві пом’янімо всіх, хто не повернувся з тієї проклятої для всього світу війни.
Учень
Ми думаємо про Вас, хто не вернувся з битви,
Ми думаємо про Вас, хто нині ще живий.
Ми думаємо за вас свій отчий край любити
І на землі своїй лишати добрий слід
Учень
Ти прийшла, Перемого, слідами війни,
З-під заліза і попелу – цвітом весни,
Тим навічним вогнем, що горить – не згоря,
Обеліском, який увінчала зоря.
ІІ-вед. Ми – українці! Ми незабудемо подвигу своїх дідів і батьків у Другій світовій війні. Ми сьогодні шануємо всіх хто боронив рідний край, хто захищав рубіжі нашої країни.
Учень:
Кривавим сном одкорчилась війна.
Літа зарубцювали давні рани…
Під кулями ворожими сповна
За тишу заплатили ветерани
В атаки йшли вони не ради нагород,
Поранені страждали в медсанбатах,
За цвіт життя завдячує народ
Полеглим і посивілим солдатам.
Учень:
В чужих краях, в запеченій крові
Вони, ще юні, падали в катрани…
Пригадують дороги фронтові
І вбитих побратимів ветерани.
Вернулися живі з полків і рот
І мир подарували рідним хатам…
За цвіт життя завдячує народ
Полеглим і посивілим солдатам.
Учень.
Ні незабути нам!
Завжди палатиме
Вічною славою й
Вічним вогнем.
Подвиг, освячений
Битвами ратними
І переможним,
Омріяним днем…
Учень.
Знову Вічний вогонь обпікає серця,
Знову спогад далекий приносить неспокій,
Бо дорогам воєннім немає кінця,
Бо приходять до Вас побратими крізь роки,
Забираючи друзів в останній політ,
Щоб по їхніх стежках вже онуки ходили...
Тільки вічний вогонь об'єднує усіх,
Щоб вклонитися Вам і солдатським могилам.
Учень
Спинись на мить!
Тут сплять герої,
Що за Батьківщину полягли,
Що у нерівному двобої
Життя безстрашно віддали.
Учень.
Безіменні! О ні!
Кожен має ім’я!
Обеліски в безсмертя підносить земля.
А над ними вогонь вічним сяйвом горить
І його не згасить, не згасить, не згасить!
В ньому біль наш, і пам'ять, і вічна любов,
України коханої нашої кров.
І-вед. Ми низько схиляємо голови перед матерями солдатів, перед вдовами, перед сім’ями загиблих, вклоняємось учасникам бойових дій.
Учень
Там, де тихий Дунай
Де черемхи розмай,
Це весною було
Як долали ми зло.
Лиш трава там шумить,
Вічним сном воїн спить,
Спить герой у землі, спить солдат.
ІІ-вед. Удень пам’яті загиблих завжди панує скорботно урочиста тиша. Полум’я вічного вогнища, вічна пам'ять про синів і дочок, які не повернулися з поля бою. Пожертвували своїм життям заради нас, нашого благополуччя і радості.
Солдатів подвиг, про який сьогодні
Згадали ми, не вимовить словами,
А тільки серцем можна це сказати,
Але воно, нажаль, не має мови,
Лиш має біль. І тому я прошу
Солдатів пам’ять вшанувати мовчання
Метроном. Хвилина мовчання (5)
ІІ-вед. Нащадки сивочолих ветеранів, вдумливо переосмисливши повчальні уроки історії, давно знайшли шляхи.
Сучасна молодь, яка з надією дивиться у майбутнє, прагне, щоб і в нашому українському суспільстві нарешті припинилося ідеологічне протистояння через те, що наші діди і прадіди по-різному бачили свій обов’язок перед Батьківщиною. Переживши страхіття війни, старше покоління має навчити нас мудрості, всепрощення і взаєморозуміння, щоб це свято, як акт єдності і миру, відзначалося в різних куточках України.
Учень. Потиснем, руку, брате сивочолий,
Нас розвела колись страшна війна…
Не будем ворогами більш ніколи:
Вкраїна-мати в нас лише одна.
Як серце краялось у неньки-України,
Коли стрічались ми через приціл,
Щоразу воскресаючи з руїни,
Вона єднала нас з останніх сил.
Ми вилікуєм рани добрим словом,
Обнімемось як справжні земляки,
Щоб розбрату оте подвійне коло,
Як зашморг, не давило нас віки.
Ми підійшли до вічності порога,
Для кожного – це істини межа…
Хіба достойні ми зустрітись з Богом,
Якщо нас їсть ненависті іржа?
Щоб наші діти, правнуки, онуки
Не знали ворожнечі й перешкод,
Прийшла пора всепрощення і злуки,–
Дай руку, брате, ми ж один народ!
І-вед. Україна! За її мир і спокій полягли мільйони. Війні не бути.
Нехай панує мир! І ми про це подбаємо. «ні хто не забутий, ніщо не забуто…»
Слава Україні!
Пісня «Спасибі Вам, фронтовики» (6)
ІІ-вед. У ту, далеку війну, всі хто як міг звертались до Бога. Звертались зі щирими молитвами. Хто вмів молитись і хто не вмів. Просили у Бога самого головного: МИРУ. І сьогодні молитви ті ж…
Молитва за Україну, за Мир і Спокій
Отче наш!
Молимось до тебе за мир і спокій
для нашої великої єдиної родини
Дай нам Боже жити в любові до ближнього,
у повазі прав і свобод кожного,
не розпалюючи непремиренності.
Царю Небесний!
Вірю в нашу єдність, бо це велика Сила Твоя!
Вірю, в силу духу нашого, бо це є Чудо Творіння Твого!
Вірю, що ці слова зупинять темні сили
Нехай ця битва на небі буде на перемогу Світла!
Слава Тобі, Боже!
Хай животворна роса впаде на наші землі
Нехай вгамується розбрат
Нехай зникнуть заздрощі й розпалення пристрастей
Щоб полюбили ми один одного
І, як одне ціле, перебували в Тобі.
І допоможи нам знайти примирення.
Захисти найменш захищених.
Осуши сльози заплаканих,
Скріпи віру тих, які сумніваються
Пошли в наші серця любов один до одного, мир і спокій.
Господи!
Благослови Україну і всі родини наші
Навчи нас не продавати свою совість ні дешево, ні дорого.
Захисти нас від ворогів видимих і невидимих,
що хочуть поневолити нас.
Дай нам, Боже, жити вільним життям
Дай кращу долю нашому народу
Дай нам єдність, мир і спокій
Господи! Збережи Україну
Боже, прийми мою молитву
За Україну! За Мир! і Спокій!
За Україну! За Мир! і Спокій!
За Україну! За Мир! і Спокій!
P.S.
Дякую тобі Боже!
Що прихилив небо до битої горем землі нашої
Дивлюся в Небо Твоє і шепочу:
Слава Тобі
І-вед. Сьогодні ми розуміємо, як ніхто відчуваємо, яке це дороге і вагоме слово « Мир». Тривожно і скорботно на серці кожного українця – бо на сході України таке крихке перемир’я, а у повітрі примара страшної війни.
ІІ-вед. Ми всім бажаємо мирного неба, щасливого майбутнього, молімося за нашу Україну.
Діти разом:
Ми хочем без воєн жити,
Хай буде мир на всій землі.
За мир, щоб сміятись!
За мир, щоб трудитись!
За мир, щоб троянди цвіли
Щоб квіти буяли і діти росли!
І-вед. На цьому наш мітинг завершено, цінуйте мир, дружбу, ближнього та рідну Україну!
Фінальна пісня Шанис «День Победы» (7)
| 
